Головна \ Двигун \ Витрата масла на угар: де проходить межа між нормою та несправністю

Витрата масла на угар: де проходить межа між нормою та несправністю

Під час чергової перевірки щупа іноді виявляється, що рівень моторного масла знизився, хоча під автомобілем немає жодних слідів підтікання. Через це виник поширений міф: якщо двигун справний, він не повинен споживати мастило між замінами. Насправді природний чад закладений у конструкцію практично кожного сучасного силового агрегату. Важливо не те, що масло поступово зменшується, а наскільки швидко це відбувається. Саме тому потрібно знати, яка допустима витрата масла двигуна передбачена виробником і коли природний процес переходить у несправність.

Чому масло згорає навіть у справному двигуні

Витрата масла на угар: де проходить межа між нормою та несправністю

Після проходження поршня на стінках циліндрів залишається тонка масляна плівка. Вона захищає деталі від тертя та перегріву. Маслозйомні кільця прибирають майже весь її надлишок, однак мікроскопічний шар усе одно потрапляє до камери згоряння. Під час займання паливно-повітряної суміші він згорає разом із паливом. Так відбувається природний чад масла.

Його інтенсивність залежить від режиму експлуатації. Часті поїздки на високих обертах, тривалий рух трасою, активні прискорення або робота двигуна під значним навантаженням підвищують температуру деталей, тому мастило витрачається швидше.

На природне споживання також впливають:

конструкція силового агрегату;
в’язкість масла;
стан хона на циліндрах;
пробіг автомобіля;
наявність турбокомпресора.

Яка витрата вважається допустимою

Універсального показника не існує. Кожен виробник визначає власні допуски, тому оцінювати рівень мастила потрібно з урахуванням рекомендацій для конкретного двигуна.

Для більшості атмосферних моторів нормою витрати масла на угар вважають приблизно 100-300 мл на 1000 км пробігу. Турбовані та V-подібні агрегати можуть споживати 500-800 мл на 1000 км, і такі значення нерідко зазначені в офіційній документації.

Про несправність свідчить не лише необхідність доливати масло. Зазвичай одночасно з’являються й інші симптоми:

сизий дим з вихлопної;
швидке падіння рівня мастила;
масляний наліт у впускній системі;
запах горілого масла після поїздки;
підвищена витрата пального.

Якщо ці ознаки поєднуються зі збільшенням витрати масла, відкладати перевірку не варто.

Через що виникає масложор

Найчастіше проблема починається із закоксовування маслозйомних кілець. Через несвоєчасну заміну мастила вони втрачають рухливість і вже не можуть якісно очищати стінки циліндрів.

Поширеною причиною також є зношення сальників клапанів. У такому разі маслозйомні ковпачки пропускають мастило до камери згоряння під час стоянки автомобіля. Після першого запуску з вихлопної труби на кілька секунд з’являється сизий дим. Якщо він швидко зникає, проблема частіше пов’язана саме з ковпачками. Коли ж дим помітний під час розгону, додатково варто перевірити стан поршневої групи або турбокомпресора.

Не менш важливо оцінити систему вентиляції картерних газів (ВКГ). Забруднений клапан або канали підвищують тиск усередині картера, через що мастило починає потрапляти у впускний тракт або просочується через ущільнення.

Для турбованих двигунів характерна ще одна причина. Зношення підшипників чи ущільнень турбокомпресора призводить до потрапляння масла в інтеркулер і систему впуску.

Саме після появи таких несправностей природний чад переходить у масложор. Якщо проблему ігнорувати, зростає ризик того, що знадобиться капітальний ремонт двигуна.

Чому густіше масло не вирішує проблему

Перехід на мастило з більшою в’язкістю іноді дійсно зменшує його витрату, однак причина несправності залишається. Закоксовані маслозйомні кільця не відновлюють рухливість, зношені сальники клапанів не починають працювати герметично, а система вентиляції картерних газів не очищується сама по собі.

Тому усунення масложору починають не із заміни масла, а з діагностики. Спочатку перевіряють, чи немає зовнішніх витоків, потім оцінюють роботу системи ВКГ, вимірюють компресію, оглядають турбокомпресор і, за потреби, виконують ендоскопію циліндрів. Такий алгоритм допомагає знайти справжню причину підвищеної витрати мастила й уникнути непотрібної заміни справних деталей.

В одних випадках достатньо замінити маслозйомні ковпачки, в інших необхідне відновлення циліндро-поршневої групи. Саме тому вартість заміни маслозйомних ковпачків у Києві визначають лише після повної діагностики. Чим раніше буде встановлено причину масложору, тим більше шансів обмежитися локальним ремонтом і не допустити серйозного зношування двигуна.

Топ популярних новин